Компостування як ефективний спосіб управління відходами в громаді

Дата: 15.10.2025 13:45

Кількість переглядів: 49

Відсутність ефективної системи  сортування та переробки побутових відходів усередині громад призводить до того , що майже весь їх обіг передається для захоронення на полігонах, а у населених пунктах, де не впроваджена система збору ТПВ , видаляються на стихійні сміттєзвалища. Окрім того, на сміттєзвалищі органічні відходи, взаємодіючи з іншими видами ТПВ та не маючи доступу повітря, виділяють метан — газ, який є одним з парникових газів, він також створює небезпеку займання сміттєзвалища.

Для зменшення шкоди довкіллю і підвищення якості життя мешканців регіону, зниження кількості накопичених побутових відходів на полігонах і сміттєзвалищах, для недопущення забруднення атмосферного повітря внаслідок спалювання рослинних відходів (опалого листя, гілок дерев, чагарників, тощо) передбачається запровадження системи компостування відходів їх утворювачами на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.

Відповідно до   Правил компостування біовідходів їх утворювачами на присадибних, дачних і садових ділянках, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 13.06.2023 р. №489, утворювачі біовідходів самостійно організовують їх компостування на присадибних, дачних і садових ділянках з метою отримання компосту та його використання для власних потреб.

Органічні відходи – це залишки або відходи біологічного походження. Існують різні види органічних відходів, такі як: їжа (шкірка фруктів, овочеві очистки, насіння, олія, кістки, залишки каш і супів, скисле молоко тощо), рослинні залишки (листя, гілки тощо), відходи тварин та людини (волосся, нігті, пір’я, послід тощо).

Певні органічні відходи можна компостувати. За допомогою цього процесу побутові органічні відходи можна не викидати у «загальний смітник», а компостувати і отримати органічне добриво і, навіть, ґрунт.

Потрібно всього чотири компоненти для утворення компосту, а саме:

• основа, або ж субстрат. Це біорозкладний матеріал,  наприклад: сухі рештки рослин, дерев (опале листя, солома, подрібнене гілля, тирса), картон тощо;
• органічні відходи. Вони мають високий вміст азоту  – це рештки їжі (овочів, фруктів), молодої рослинності;
• повітря;
• волога.

Для правильного компостування потрібно дотримуватись певних правил:

1. Оптимальні пропорції субстрату до органічних відходів: 2-3 частини субстрату до 1 частини органіки. Якщо субстрату буде замало, це може призвести до гниття та неприємного запаху;

2. Неприємний запах від компосту — ознака того, що щось пішло не так: замало субстрату, замало доступу повітря, забагато вологи. Відповідно, потрібно додати більше матеріалу для субстрату (заодно він поглине зайву вологу), перемішати вилами чи іншим доступним предметом;

2. Подрібніть матеріал, який використовуєте для субстрату: порвіть картон,

подрібніть гілля тощо. Чим дрібніше буде субстрат, тим швидше відбуватиметься процес компостування;

3. Для компостування найкраще підходять залишки рослинного походження:

качани, очистки фруктів та овочів, чайна заварка і кавова гуща (без цукру), залишки їжі , яєчна шкаралупа, свіжескошена трава, бур’яни до того, як вони встигли утворити насіння тощо;

4. Перемішуйте компост час від часу, додаючи нові шари субстрату чи порцій

органічних відходів. Ніколи не утрамбовуйте компост: повітря — важливий компонент, що прискорює компостування;

5. Компостна суміш має бути вогкою, але не надто. Якщо компост починає неприємно пахнути, одна з причин — надмірна вологість: додайте більше субстрату;
6. Щодо температури, чим тепліше погода, тим швидшим буде процес. Однак і сам компост продукує тепло. Коли процес компостування буде «у розпалі», компост почне нагріватися – температура всередині може сягати понад +60 С. Коли суміш почне «стигнути», це буде ознакою завершення компостування, і зовсім скоро ви зможете використати свій компост як добриво.

Не використовуйте для  компосту:

• фекалії домашніх тварин (в них можуть міститися інфекції, найнебезпечніший збудник – токсоплазмоз) і використаний наповнювач для котячого туалету (з тирси, силікату чи бентоніту);
• хлібні залишки, особливо підгнилі і запліснявілі, жирні, масляні, молочні,

рибні та м'ясні продукти (вони призводять до гниття і часто стають причиною жахливих запахів). Єдиний виняток — яєчна шкаралупа — її додавати у компост можна;

• міцна шкаралупа грецьких горіхів і великі кісточки фруктів (персик, абрикос, слива), бо вони дуже повільно розкладаються у компості;
• чай в пакетиках (можна тільки в тому випадку, якщо чайна заварка без пакетика);
• шкірка цитрусових у великій кількості (вона довго перегниває і пригнічує життєдіяльність дощових черв'яків);
• синтетичні тканини, скло, пластмаса (вони не перегнивають);
• фільтри від пилозбірників і повітряочисників (побутовий пил містить шкідливі сполуки);
• будівельний матеріал буває буквально просочений токсинами;
• глянцевий або крейдований папір (містити важкі метали);
• нехарчові відходи (ватні диски, гігієнічні палички, волосся, нігті). Такі відходи не розпадаються одночасно з органікою.
• неорганічні матеріали, такі, як поліестер, пластик, акрил тощо;
• великі шматки дерева.

Закликаємо громадян організувати компостування на своїх присадибних, дачних і садових ділянках та, як результат, отримувати органічне добриво для використання в городництві і садівництві!

« повернутися