Верхньосироватська громада

Сумська область, Сумський район

Про поводження з ТПВ

Дата: 25.12.2022 10:58
Кількість переглядів: 24

Однією з головних проблем поводження з відходами в населеному пункті є правильний поділ побутових відходів (ТПВ), що дозволяє переробити їх більш якісно, з меншими витратами енергії, часу і людського ресурсу і, що важливо, отримати на виході більш якісні продукти вторинного використання. На нашу думку, правильним рішенням даної задачі є роздільний збір побутових відходів кожним мешканцем країни.

Класифікація відходів

Сміття, яке необхідно збирати окремо:

Вторинну сировину Відходи, що не переробляють в Україні *
Папір та картон Скло віконне та дверне (підлягає складуванню в спеціальних контейнерах або місцях, відведених на прибудинкових територіях для великогабаритних відходів)
Скло (скляні пляшки) Пластикові пляшки білого кольору з-під молочних продуктівПластикові пляшки незвичайного кольору (яскраво-жовтий, чорний, червоний і т.д.)Пластикові баночки білого кольору з-під сметани, йогурту, сиру
Пластикові пляшки (вся пластикова тара з-під напоїв, побутової хімії, що має маркування: «PET», «HDPE», «PP», «PS», «PE»), а також прозорі контейнери, які використовуються для упаковки харчових продуктів Фарфор і фаянс, скляний посуд
Тетра Пак Дитячі іграшки
Метал (жерстяні банки з-під консервів у тому числі) Органічні відходи
Дерево і відходи деревини (підлягають складуванню в спеціальних контейнерах або місцях, відведених на прибудинкових територіях для великогабаритних відходів)  
Електронні пристрої (комп’ютери, телефони, принтери, сканери, факси, монітори) без акумуляторів і батарейок  

Беручи до уваги перераховані вище дані, ми можемо сказати, що більша частина вмісту сміттєвого відра може бути продуктами для вторинної переробки. Іншими словами, може бути перероблена і повторно використана.

Залишок – це ті складові, які не підлягають подальшій переробці в силу відсутності технологій або високої вартості таких у наших реаліях, і підлягають захороненню на сміттєвих полігонах або утилізації на сміттєспалювальних заводах.

Як правильно поводитися з відсортованим сміттям, яке підлягає вторинній переробці:

1 Скляні та ПЕТ пляшки необхідно звільнити від вмісту і бажано промити гарячою водою, особливо якщо вони були наповнені маслянистою рідиною або рідиною, яка містить барвники. Після промивання пляшки варто просушити, зняти з них етикетки, а кришки краще повернути на пляшки. Також ПЕТ пляшку необхідно розрізати для того, щоб зменшити її обсяг. Ємності з-під побутової хімії необхідно відокремити від насадок-пульверизаторів.

2 Картон необхідно очистити від скотчу, розрізати коробки та скласти в стопку.

3 Особливість паперу полягає в тому, що вона є відмінною сировиною для переробки, але тільки в тому випадку, якщо її не використовували в якості упаковки для рибних виробів та інших продуктів з яскраво вираженим запахом. Позбавити папір від сторонніх запахів неможливо ніякими хімічними засобами.

4 Електронні пристрої – перед тим, як позбутися старої техніки, переконайтеся, що ви витягли елементи живлення. Електронні пристрої викидають у контейнери для великогабаритних відходів або залишають у місцях, відведених для цього, а витягнуті елементи живлення кладуть у спеціальні контейнери.

Великогабаритні відходи – ВГО

ВГО – це відходи, розмір яких перевищує 50х50х50 см, які не можливо розмістити в контейнері об’ємом 1,1 м3. До такого виду відходів відноситься – будівельне сміття, віконні рами, холодильники, газові плити, меблі, сантехніка.

За правилами ці види відходів також повинні бути розділені між собою. Наприклад, дерево (старі меблі, віконні рами, паркет і т.д.) є головною складовою у виробництві технічного компосту – продукту, який використовується для відновлення земельних ресурсів, благоустрою прибудинкових територій, парків, скверів, узбіч доріг. Варто відзначити, що в Україні забруднені території, які потребують рекультивації, перевищують розміри деяких європейських держав, і всі ці землі потребують технічного компосту в якості родючого шару. Холодильники та газові плити являють собою окремий вид вторинної сировини, також як і будівельні відходи (бетонні плити, цегла, побілка) або сантехнічні вироби (ванни, унітази). На жаль, на сьогоднішній день немає компанії, яка б займалася переробкою даних видів відходів, внаслідок чого вони вирушають на полігон з вивезення ТПВ і там закопуються. У країнах Західної Європи з будівельних відходів роблять вторинний щебінь, який з успіхом використовується для будівництва ґрунтових доріг.

Небезпечні відходи у складі побутових

Це відходи, які утворюються в процесі життєдіяльності людини, у житлових і нежитлових будівлях і мають такі фізичні, хімічні, біологічні та інші властивості, які здатні створювати небезпеку для навколишнього середовища або здоров’я людини. Небезпечні відходи у складі побутових потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. А саме:

• збиратися окремо від інших видів побутових відходів;

• відділятися на етапі збирання чи сортування і передаватися споживачами та виконавцями послуг спеціалізованим підприємствам.

До небезпечних відходів у складі побутових відносяться такі відходи, як батарейки, акумулятори, лампи розжарювання, енергозберігаючі лампи, люмінесцентні лампи, термометри.

Батарейка – це хімічна пристрій, елементи якого вступаючи в реакцію, дають на виході, електрику, якою ми користуємося. Елементи, що входять до складу батарейок, небезпечні і токсичні: свинець вражає нирки, нервову систему, кісткові тканини; кадмій може вражати легені і нирки; ртуть вражає мозок і нервову систему; нікель і цинк викликають дерматит; луги можуть пропалити слизові оболонки. Після викидання металеве покриття батарейки руйнується від корозії, і важкі метали проникають в ґрунт і ґрунтові води, звідки потрапляють у річки, озера і водойми. Ртуть, один з найнебезпечніших і токсичних металів, має властивість накопичуватися в тканинах живих організмів, може потрапити в організм людини, як з води, так і при споживанні в їжу продуктів, приготованих з отруєних рослин або тварин. Якщо батарейку спалити на сміттєспалювальному заводі, то токсичні елементи, що містяться в ній, потраплять в атмосферу.

Батарейки складають приблизно 0,025% загального обсягу ТПВ, але шкоди, яку завдає їх неправильна утилізація, не варто недооцінювати. Всього одна пальчикова батарейка отруює близько 20 м2 ґрунту або 400 літрів води.

Люмінесцентна лампа містить у своїй колбі в середньому від 3 до 7 мг ртуті, що знаходиться в агрегатному стані у вигляді пари. Більш сучасні лампи містять до 1 мг ртуті. Частина парів ртуті з часом роботи вбирається в скло і люмінофор, з’єднуючись з металом спіралі. В результаті пари ртуті перестають брати участь в утворенні УФ (з подальшим перетворенням його в світловий потік). У разі неправильного поводження з використаними лампами ртуть, яка міститься в них та пов’язана зі склом, люмінофором і металом, буде накопичуватися на полігонах ТПВ і створювати екологічну загрозу. Небезпеку спричиняє не тільки процес утилізації відпрацьованих ламп, а й неакуратне поводження з ними в процесі експлуатації. Зруйнована або пошкоджена колба лампи вивільняє пари ртуті, які можуть викликати важкі отруєння. Проникнення ртуті в організм частіше відбувається саме при вдиханні її пари, які не мають запаху, з подальшим ураженням нервової системи, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту. Вже при 2-х кратному перевищенні ПТК ртуті в повітрі приміщення у здорової дорослої людини через деякий час (від декількох годин) з’являються ознаки отруєння. Неприпустимо викидати відпрацьовані лампи разом із звичайним сміттям, перетворюючи його у відходи, які містять ртуть. Ртуть, накопичуючись у дворах і потрапляючи на полігони ТПВ, в результаті діяльності мікроорганізмів перетвориться в більш токсичну метилртуть. Органічні сполуки ртуті (метилртуть, диетилртуть та ін.) у рази небезпечні, ніж неорганічні, насамперед, через їх ліпофільність і здатність більш ефективно взаємодіяти з елементами ферментативних систем організму.

Що стосується люмінесцентних енергозберігаючих ламп, то з ними ситуація наступна: є кілька організацій з дозвільними документами на операції з поводження з таким видом відходів.

Підводячи підсумок

Роздільний збір сміття для жителів країни – процес нескладний, що відноситься, скоріше, до питання самодисципліни, в той час як для обслуговуючих компаній стоїть великої праці і значних інвестицій.

На сьогоднішній день практично все сміття відправляється на полігони, де тверді побутові відходи розкладаються разом з небезпечними та медичними відходами, в процесі чого дуже велика ймовірність появи нових невідомих хімічних сполук. Тим самим ми закладаємо бомбу уповільненої дії на багато десятків, а може навіть сотні років.

Щоб наступним поколінням не було соромно за нашу безвідповідальність, вже зараз, необхідно змінити ставлення до роздільного збору ТПВ, технології переробки та утилізації відходів у нашій країні.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь